Чому гинуть дуби у Національному природному парку «Холодний Яр»? – запитують нас у коментарях.
Ми розуміємо стурбованість людей, які бачать як всихають ці величні дерева, іноді непоодиноко. На жаль чітку відповідь на це питання отримати вкрай складно, майже неможливо. Великі дуби помирають не відразу, якщо причиною є не буревій чи ланцюгова пила. Доведеться трішки торкнутися теорії й розглянемо дерево з різних сторін.
Дерево як механізм. Пробували тримати парасольку на вітрі? То дерево має стояти так багато років і щоб вистояти має зберігати баланс між розлогою кроною та кореневою системою, яка тримає ці десятки тон маси високо над землею.
Дерево як сонячна електростанція. Щоб не лише встояти, а ще й рости та давати плоди, дерева, як і всі рослини, живляться енергією Сонця. В їх листках відбувається процес фотосинтезу, де з вуглекислого газу та води утворюються органічні молекули: цукри, амінокислоти й жири. Листок має залишатися живим, тобто не висихати під дією сонця та вітру, й при цьому забезпечувати газообмін й виділяти кисень для нас грішних. Вся вода надходить по системі капілярів із коренів через стовбур до гілок. Тому дерево ще й складно влаштований водогін вкупі з системою вентиляції.
Дерево як окремий живий організм. Як не дивно, велетенський дуб виникає із маленького жолудя, що утворюється з квітки. Про квітки дуба – тема спеціальної розповіді. Кожен жолудь – це вже окремий живий організм, навіть коли висить на гілці, і назва йому дуб! Виживають одиниці, їх ще прикріплених до материнської рослини їдять черви. Проростають наступної весни не всі, але свинки, сарни й мишки наїдені. Переживає перші три роки мізерна частка проростків дуба – темно й сухо. Проте по великому рахунку дубу достатньо за 300 – 400 років дати хоча б одного дорослого нащадка, щоб в дикій природі тримався баланс. Тобто за тисячу років змінюється кілька поколінь дубів, приблизно як у людей за століття.
Дерево як елемент екосистеми. Дуби – ключові елементи екосистем Холодного Яру. Немає більше дерева, з яким пов’язано у своєму розвитку стільки бактерій, грибів, комах та хребетних. Більшість з них намагається поживитися за рахунок цього лісового гіганта. Гриби та бактерії заселяють серцевину й так утворюються порожнини й дупла, комахи живуть на листі, в корі, деревині і, як вже згадували, – в жолудях. Дерево намагається відновлюватися й щороку дає по одному, а то й два річні кільця, нарощує кору, відкладає дубильні речовини й формує центнери листя, не забуває відкласти запаси до наступної весни й перестрахуватися на випадок весняного приморозка.
Дуб та інші дерева. Тут як на «дикому заході» – виживає сильніший та спритніший. Наш герой запросто може рости серед поля, але ж мова про лісових дубів. У нього формуються свої взаємини з іншими деревами. Дуб відносно повільноростуче дерево й перегнати того ж клена чи в’яза йому складно, але вдається, якщо достатньо простору. Зовні дуб на відкритому просторі й у лісі доволі легко відрізняються. Всім відомий Дуб Максима Залізняка починав життя змолоду на просторі, про що свідчить його розлога крона. Ті дуби, які виросли в лісі, мають тонкий і безсучковий стовбур, а крона вузенька й розміщена високо. Таке дерево куди цінніший для отримання пиломатеріалів. Саме на вирощування таких дерев спрямоване лісове господарство й більшість дубів у Холодному яру тому й виросли, що за ними спеціально доглядали щоб вирубати в юному віці. Тепер у них інша біда – перезагущення.
Підсумовуючи, зауважимо, що життя дуба бентежне. Йому потрібно багато світла, достатньо вологи й простору щоб успішно протистояти численним нахабам (бактеріям, грибам та тваринам), які хочуть за його рахунок вижити й дати потомство. А тут ще й сусіди-дерева неабиякі конкуренти – потребують світла й вологи. Люди теж роблять падлянку, спочатку доглядають, а потім намагаються вирубати, а коли забувають це зробити, доводиться гинути в гущавині.
Ось така коротенька вийшла історія про те, чому може загинути в Холодному яру дерево дуба. Аби в кожному конкретному випадку можна припустити, що з деревом могло трапитися, слід навчитися думати як дуб. Хто уважно прочитав – тому буде легше.
В якості щасливого кінця, зауважимо, що мертвий дуб залишається цінним компонентом екосистеми Холодного яру й ще довго слугуватиме їжею для бактерій, грибів та комах, укриттям для численних тварин. Як влучно написав Ю.Горліс-Горський: «Коли я впаду, моє тіло, може, з’їдять лисиці, щоб нагодувати молоком своїх дітей, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце, і нічого під сонцем не зміниться…». Екосистемне мислення властиве українським патріотам!